Урок - не самоціль, це лише інструмент виховання й розвитку особистості

Сучасний урок світової літератури, побудований з урахуванням особистісно орієнтованого навчання з діалогом як домінуючою формою спілкування на уроці, вимагає переосмислення пріоритетів певних методів, прийомів та видів навчальної діяльності. Тому закономірно, що перевага останнім часом надається розвитку творчих здібностей на уроці та таким видам або формам роботи, як різноманітні рольові ігри, «мозкова атака», пошукові види роботи.

На практиці головне завдання вчителя - розвивати природні задатки та створювати сприятливі умови діяльності учнів. «Творчі здібності - продукт саморуху, самостійного розв’язання задач і питань, самостійного розкриття закономірностей і зв’язків між предметами і явищами... Це продукт розвитку, причому розвитку вільного, за якого інтерес захоплення і пристрасть - головні рушійні сили» (Б.Н.Нікітін).

Сьогодення вимагає від людини бути всебічно розвиненою, творчо мислити, приймати креативні, оригінальні рішення. Тому одним з головних завдань навчально-виховного процесу є створення належних умов для виявлення нахилів та максимального розвитку здібностей учня.

Працюю над проблемою «Інтерактивні й нестандартні уроки світової літератури як розвиток творчої особистості учнів».

Метою моєї роботи є:

•  формувати школяра як творчу особистість, здатну постійно розвиватися: самостійно здобувати  інформацію, поновлювати     її, коригувати та

інтерпретувати протягом усього життя;

• розвивати  ключові,     предметні   компетентності, уміння         вільно

орієнтуватися в життєвих ситуаціях, приймати оригінальні рішення, творчі здібності;

• виховувати моральні    якості, загальнолюдські        цінності,     бажання

вирізнятися       серед інших завдяки     своїм думкам,     творчим     проявам,

естетичний смак, читацький інтерес.

Розвивати творчу особистість учня може лише той вчитель, який сам здатен і має бажання творити. Він повинен бути добрим оратором, мати артистичні дані, уміти емоційно декламувати твори, створювати власні творчі доробки.

Урок літератури - це своєрідний спортзал, в якому тренуються серце і душа. Основною одиницею спілкування на уроці є діалог, який повинен бути продуктивним, відвертим.

Чудовий світ літератури! Як багато дає людині книга! Вона вводить її у світ улюблених героїв,щедрих душею,рішучих у вчинках,робить життя цікавішим ,викликає бажання удосконалюватися,бути кращим і змінювати все навколо себе. На уроках літератури вчитель стає для учнів співрозмовником, другом, порадником,провідником у країні прекрасного.

Суспільству потрібна читацька особистість. Як її виховати? Яким чином будувати навчання, щоб процес пізнання став цікавим для учнів?Сучасний урок літератури вимагає переосмислення пріоритету методів,прийомів та видів навчальної діяльності,розширення їхньої методичної палітри. Одним зі шляхів є впровадження в педагогічну практику інтерактивних методів. Використання інтерактивних методів-це засіб створення такої атмосфери на уроці, яка сприяє співробітництву, надає можливість якнайповніше реалізувати особистісно зорієнтоване навчання . У ході інтерактивного навчання учень виробляє навички самовдосконалення, поступово позбавляється комплексу неповноцінності, відкриває самого себе.

Шукаючи більш активних способів викладання,особливу увагу треба звернути на прийоми інтерактивного навчання.

Одним із ефективних способів залучення учнів до читання є прийом «навчання у грі», що впливає і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів. Гра на уроці спонукає до думання і швидкого реагування на завдання «Що сказати?», «Як сказати?»,- пошук відповідей на запитання ,що постають, активізує миспенця,розвиває кмітливість. Знання, здобуті таким чином, міцніші, ніж знання, одержані в готовому вигляді.

Літературні ігри- це особливий різновид педагогічних ігор,джерело яких-навчальний матеріал із літератури.Вони спрямовані на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного,виразного читання та розуміння прочитаного,організацію самостійної роботи з додатковою літературою, розвиток творчих здібностей.

«Навчання у грі» можна використовувати як елемент уроку або ж як окремий урок.

Змістом гри є програмовий матеріал.

Застосовується гра в різноманітних формах.

 Узгоджується з іншими дидактичними засобами.

 Забезпечує всебічний розвиток особистості.

 Цікава за змістом та формою і відповідає віковим особливостям учнів.

 Стимулює мотивацію навчання.

Організовується так, щоб учні максимально використовували необхідний матеріал.

Форм роботи,що стосуються «навчання у грі»,багато.

Види навчальної діяльності на уроці світової літератури, що формують творчу особистість:

• тренувальні вправи для вдосконалення навичок читання;
• словесне малювання за уявою;
• знаходження взаємозв’язків між прочитаним і життєвими ситуаціями;
• евристична бесіда;
• творчі роботи (написання творів, віршів, різних за   жанровими та

змістовими ознаками; малюнки, колажі, експонати, комп’ютерні презентації тощо);

• проведення інтерв'ю;
• розв’язання проблемних питань, ситуативних завдань;
• підготовка повідомлень;
• здійснення проектної діяльності.

Методи роботи:

• інтерактивні («Дзеркало», «Мікрофон», «Прес»,»Незакінчене речення», «Мозковий штурм», «Займи позицію» тощо);
• метод проектів ;
• інсценізації, імітації.

Форма роботи:

• колективна;
• групова;
• парна;
• індивідуальна.

Види творчо-розвивальних технологій:

• проектна технологія;
• навчальне дослідження (встановлення взаємозв’язків        змісту твору з

біографією автора; вплив суспільних подій на зміст твору; система використання художніх засобів; роль кольорової, числової символіки у художньому творі тощо);

• «мозковий штурм»;
• «обговорення у загальному колі»;
• відповідь на проблемні питання.

5 клас

•  Рольові, імітаційні ігри, інсценізації;
•  урок - театралізований карнавал, урок-мандрівка;
• створення кросвордів, ребусів, літературних задач за змістом твору, розроблення макета книжки, створення власної збірки віршів, оповідань тощо;
•  парад літературних героїв.

6.  клас

•  складання міфів про створення світу;
•  урок «Відвідування музею» ( учні заздалегідь виготовляють макети за темою «Міфи», потім роблять експозицію);
•  інсценізації фрагментів художніх творів;
•  урок-конкурс «Справжній артист» (найкраще читання байки»;
•  складання таблиці «Шлях до самовдосконалення» на основі власного життєвого досвіду (Ч. Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»);
•  складання віршів, підготовка ілюстрацій;
•  урок-захист творчих проектів «Сьома планета» або «Девіз мого життя» (А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»).

7.  клас

При вивченні роману Дж.Свіфта «Мандри Гуллівера» проводиться урок розвитку зв’язного мовлення «Уявна зустріч з Гуллівером», який можна провести у формі ток-шоу, телемосту, уявної мандрівки у минуле тощо. Учні працюють у парах, один із них - журналіст, репортер або екскурсовод, інший - Гуллівер. Завчасно вони складають цікаві питання, готують на них відповіді, а на уроці демонструють результати своєї роботи.

8.  клас

У 8 класі можна залучати учнів до роботи над творчими проектами. Після ознайомлення з темою «Священні книги народів світу», їм пропонується виконати проект «Біблійні мотиви у творчості російських поетів». Учні досліджують творчість О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, О. Блока, С. Єсеніна, Анни Ахматової та інших на предмет використання біблійних мотивів. Дібрані матеріали аналізують, пишуть творчу роботу, готують ілюстрації або комп’ютерні презентації, після чого демонструють результати роботи у класі.

У 9 - 11 класах проводяться уроки-конференції, уроки-дискусії чи диспути з розв’язанням проблемних Завдань.

На уроках-диспутах активізується мислення учнів, розвивається комунікативна компетентність, виховується культура міжособистісного спілкування. Такі уроки дають можливість дискутувати на морально- філософські теми. Про урок-диспут можна сказати: « У суперечці народжується істина».

Ми живемо у стрімкому та мінливому світі. Людство щодня збагачується новими знаннями, а почерпнута інформація швидко застаріває. Все це потребує нових підходів до навчання. На мій погляд, у школі учні мають сформувати саме навички і вміння самостійно оволодівати матеріалом, критично його осмислювати й застосовувати на практиці.

Учитель - це скрипаль дитячих сердець: як поведе смичком, таку мелодію й почує. І, звісно, для того щоб уроки були ефективними, досягай мети, потрібна постійна активна взаємодія всіх учнів, тобто педагог має не проголошувати істину, а організовувати процес навчання, бути його лідером.

Знання - це не раз і назавжди дане, а те, що підлягає постійному оновленню і вдосконаленню. Ось чому педагог має вчити здобувати їх шляхом не простого, механічного накопичення, а творчого сприйняття, критичного осмислення.

Такі знання сприяють розвиткові та самореалізації особистості. А подавати їх доцільно через впровадження інноваційних технологій, технологій розвитку критичного та креативного мислення.

Технологія креативного мислення допомагає учневі впорядкувати потік інформації, добирати з вивченого головне - те, що сприяє ліпшому сприйманню і засвоєнню. Використання цієї технології створює на уроці атмосферу пошуку, творчості та співпраці, урізноманітнює роботу, забезпечує заглиблення в літературний твір, ефективне уявне спілкування з письменником та його героями.

Критичне мислення передбачає такі вміння:

а) врівноважувати у свідомості різні погляди;

б) піддавати ідею легкому скепсисові;

в) порушувати і розв’язувати проблеми;

г) перевіряти окремі ідеї щодо змоги їхнього використання;

д) висувати ідею, обстоювати свою думку;

ж) знаходити потрібну інформацію і використовувати її, приймаючи самостійне рішення.

Відповідно до методики критичного мислення урок літератури має таку структуру.

І.Евокація (фаза актуалізації)

На етапі евокації учні згадують усе, що їм відомо з цієї теми («Мозкова атака»), і призначають рівень власних знань. Ділячись ними з товаришами, переводять знання на рівень самосвідомості.. Це своєю чергою, дає їм змогу пов’язати нові знання з набутими раніше, а також визначити особисті цілі й завдання.

Висловлюють сукупність набутих знань у вигляді схем, малюнків, таблиць і пояснюють їх усьому класові.

Вони виражають своє розуміння досліджуваної проблеми і своє ставлення до неї у вигляді творів-мініатюр, сенканів.

Сенкан - це п'ятирядковий вірш у прозі, що синтезує інформацію і в стислій формі виражає ставлення до прочитаного.

Сенкан складають за схемою:

• й рядок - одне слово - тема (іменник)
• й рядок - два слова - означення (прикметники)
• й рядок - три слова - активність, дія (дієслова)
• й рядок - фраза, що виявляє ставлення до теми
• й рядок - одне слово-асоціація до теми (іменник)

Сенкан «Том Сойєр».

Том Сойєр Веселий, кмітливий

Бешкетує, жартує, вигадує Хлопчик-розбишака Друг

Перейдемо до розглядів прийомів методики критичного мислення. їх дуже багато. Вибирати потрібно ті, що найбільше імпонують особистості вчителя та учням певного класу. Великі можливості таких прийомів критичного мислення, як «Кола Вена», «Гронування», «Інформаційний пакет», «Коло думок», «Психологічний портрет», «Асоціативний кущ», різноманітні опорно-логічні схеми.

Прийом «Кола Вена» дає змогу у процесі компаративного аналізу розширити бачення.

Приклад прийому «Кола Вена» (компаративний аналіз образів Тома і Гека за повістю Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»).

Том Сойєр                                                             Гек Фінн

1.Сирота,                            Добрі                   1.Син пияка

має тітку,                            щирі                     2.Злидар

брата, сестру                      люблять               3.Негативно

2. Має все                           пригоди,              ставиться

 необхідне                           відважні,              до будь-яких

 для життя.                          Сповнені              правил

3. Кмітливий,                      життєвої               усього

веселий,                               енергії,                зразкового

винахідливий.                     Бешкетники         4.Цінує

4.Великий                            і вірні                  свободу

Фантазер.                            друзі                    5.Лінивий

5Лицарпонад усе.                                            Бешкетник

Наприклад, на уроці за темою «Том Сойєр, Гек Фіни і Джо Гарпер - справжні друзі» ( за повістю Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра») фаза ревокації виглядала так: на запитання вчителя «Кого можна вважати справжнім другом?» - учні відповіли: «Того, хто завжди прийде на допомогу»; «Хто завжди порадить»; «Хто підтримає у складній ситуації»; «Хто не розкаже секрет, таємницю друга»; «Хто безкорисливий у дружбі».

На дошці з'являється «Гроно».

	Підтримає в складній ситуації
				Справжній друг
			Розрадить

На запитання «Про що б ви хотіли довідатися сьогодні на уроці?» - діти відповіли: «Чи Том Сойєр, Гек Фіни та Джо Гарпер справжні друзі?».

ІІ.Осмислення (вивчення нового матеріалу)

На цьому етапі ознайомлюються з новою інформацією під час читання, прослуховування розповіді, проведення експерименту.

На уроці за темою «Том Сойєр, Гек Фіни та Джо Гарпер — справжні друзі», (за повістю Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра») на етапі осмислення кожна з трьох груп працювала над певним образом твору (1 група - над образом Тома Сойєра; 2 група - над образом Гека Фінна; 3 група - над образом Джо Гарпера). Кожна з трьох груп отримала запитання для своєї роботи. Текст уже опрацьований, щодо трактування образів здійснено випереджувальну роботу.

Таким чином, учні працюють у малих групах, вчаться висловлювати і обстоювати свої думки, зіставляючи їх із міркуваннями товаришів.

ІІІ.Рефлексія (міркування)

На цьому етапі уроку учні здійснюють такі дії:

а) узагальнюють і систематизують здобуту інформацію;

б) діляться здобутими знаннями один із одним;

Прийом «Коло думок» спонукає всіх учнів до дискусії. Головне завдання кожного з них - висловити свою думку.

Наприклад, під час вивчення балади Ф. Шиллера «Рукавичка» учням можна запропонувати відповісти на запитання «Якими могли бути наслідки вчинку лорда Делоржа?». Учні висловлюють свої думки, і вони, зазвичай, протилежні:

а) якщо у героїні балади є брат і чоловік, то вони неодмінно викличуть лицаря, як порушника лицарської честі, на дуель;

б) учинок лицаря засудить усе «добірне», «світське» товариство;

в) «світське товариство» засудило б негідний вчинок розпещеної і самовпевненої красуні, яка не знає ціни людському життю.

Прийоми «Грону вання», « Асоціативний кущ» дають змогу будь- якому явищі, предметі, літературному персонажеві побачити найголовніше, критично осмислити його і виокремити.

Пропоную результати роботи учнів.

Прийом «Гронування».

«Асоціативний кущ» вказує на асоціації, що виникають у героя з приводу побаченого, почутого чи прочитаного:

Прийом «Психологічний портрет» передає психологічний стан героя. Наприклад, його можна використати, характеризуючи образ Дон Кіхота за романом Сервантеса «Дон Кіхот».

Прийом «своя опора».Учень під час розповіді вчителя самостійно складає власний опорний конспект.

Прийом зворотного зв'язку.

Свою реакцію, настрій,емоційний стан учні демонструють- до уроку і після нього- за допомогою карток.

Метод «Прес»

Чому поет(Данте) погодився йти за духом Вергілія у потойбічний світ?

(Якщо діти ще не знайомі з цією методикою, то слід роздати матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу:

викладіть свою думку: «Я вважаю,що...»

поясніть причину появи цієї думки: «Тому,що...»

наведіть аргументи на підтримку вашої позиції: «Наприклад...»

зробіть висновок: «Таким чином...»

Учні відповідають письмово,відповіді зачитують, коли всю роботу завершено.

«Займи позицію»

Чи можна виправдовувати зраду?

(Урок в 9класі,тема: «Данте Аліг'єрі «Божественна комедія»)

Учитель записує на різних кінцях дошки «так» і «ні». Кожен учень повинен визначитися із своєю позицією,записати на її підтримку не менше двох аргументів. Не висловлюючи їх, діти стають по різні боки класу,відповідно до зайнятої позиції. Починають по черзі висловлювати свої аргументи. Учні однієї групи в процесі обговорення можуть стати на інший бік. Вони повинні пояснити,чому змінили вибір.

Робота в парах

Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання роботи в малих групах,її можна -використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння,закріплення,перевірка знань тощо. Робота в парах дає учням час подумати,обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілку вання,уміння висловлюватися критично мислити,переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи.які за інших умов вимагають більшої витрати часу.

Компютерні технології на уроці літератури

Під час проведеня таких уроків пріоритетним є формування естетичної,комунікативної та інформаційної компетентностей, виділяється особистісно орієнтований підхід.

Така форма уроку стимулює:

 застосування комп'ютерних технологій для мотивації навчання, для       формування пізнавальної і творчої компетентностей;

 успішність кожного у розв'язанні порушеної проблеми;

 глибоке занурення учнів у матеріал;

 рівень відповідальності кожного за успіх групи. ;

Самоекспертиза(самооцінка)

Оцінка самими учнями своїх навчальних досягнень або однокласників,вчителя; робота секретарів,які на уроці ведуть облік активності кожного учня; прийоми запитань-відповідей; виставлення балів однокласниками з мотивуванням; прийом «дельта-плюс»( що сподобалося-плюс); заповнення таблиць для спостереження оцінювання.

 Позитивний бік прийому «самооцінка» полягає в тому, що всі учні мцжуть отримати оцінку. Учні починають розуміти труднощі оцінювання і вчаться інакше спиймати свою роботу.

Рефлексія (оцінювання результатів уроку)

-Що ми робили?

-Для чого ми це робили?

-Чи досягли поставленої мети?

-Що сподобалось, а що не сподобалось під час уроку?

Процес навчання не автоматичне вкладання певного матеріалу в голову учня. Потрібна його

напружена розумова робота, активна участь в цьому процесі, чого можна досягти тільки за допомогою інтерактивного навчання.

         Урок приносить задоволення-налагоджена співпраця вчителя і учнів.Учні не бояться висловлювати свою думку,вступати в дискусію.Для них властива ініціативність, самостійність суджень у прийнятті рішень, вони у спілкуванні вільні та розкуті, а головне-ростуть справжніми людьми

Стисла анотація досвіду:

А.С.Макаренко говорив: «У дитячому віці гра - це норма і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить ) серйозну справу». Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього ( існування людства. Адже, в якійсь мірі, усе наше життя - це гра. Учитель літератури завжди дбає про те, щоб зацікавити учнів предметом, кинути в їхні душі зерна  самостійного мислення. І щоб цей грунт був справді живим, благодатним, слід пам’ятати, що література - це мистецтво, єдність правди і краси, реальності і фантазії, а отже і урок і літератури мусить поєднати в собі все це. Поєднання серйозного аналізу і захоплюючої гри.Може сприяти тому, щоб учні зрозуміли чудову красу,духовну звабливість літератури і захопилися нею назавжди.

Нестандартні форми, ігрові елементи - це необхідний напрям у вивченні такого складного і цікавого предмета, як „Світова література”. Адже нестандартні форми та методи діяльності дозволяють учителю ефективно використовувати „надлишкову” активність учнів, спрямовуючи її у корисне русло. Вони формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми, вміння чітко формулювати й обґрунтовувати свою точку зору, вести дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень.

Запропоновані уроки можна представити своєрідною формулою: творчість автора + творчість учителя = урок як новий твір мистецтва. Види та форми навчальної роботи, які я застосовую на уроках, сприяють зацікавленню навчальним предметом, розвитку творчих здібностей учнів, активізують розумову діяльність школярів, розвивають логіку та критичність мислення, мовленнєві вміння та навички, допомагають проявити особисте «Я».